до комплекту інколи входять цифри у двох на-
кресленнях: медіевальному i звичайному

1234567890 1234567890

Наявність медіевальних цифр в асортименті
друкарських шрифтів дае можливість складачеві
дотримувати стильовоі едності при поеднанні в
тексті цифрових матеріалів з медіевальними
шрифтами.

Розділові знаки

Розділові знаки служать для синтаксичного
розчленування мови — для позначення меж між
речениями, простими i складними, i для виділен-
ня окремих членів або елементів речень (на¬
приклад, крапка, кома). Крім того, e знаки для
позначення інтонаціі i змістових відтінків (на¬
приклад, знаки запитання, оклику, лапки).

У сучасному украшському, російському i ла-
тинському письмі вживаеться 10 розділових
знаків, з них 6 для розчленування мови i від-
окремлення ïï елементів (крапка, кома, крапка
s комою, дві крапки, тире, дужки) i 4 знаки
для розділення мови i підкреслення емоційно-
смисловоі' ïï характеристики (знак запитання,
знак оклику, лапки й крапки). Крім переліче-
них знаків вживаеться ще особливий знак —
дефіс (-) для сполучення слів. Щодо вживання
знаку запитання i знаку оклику, то в іспансько-
му письмі ставлять ці знаки не тільки так, як
звичайно, тобто в кінці речения, а й на почат¬
ку у перевернутому вигляді, щоб читач зазда-

лепдь знав, з якою інтонаціею слід читати по-
передне речения. У віршах при потребі замість
заголовка вживаеться позначення з трьох зірок
* * *, а якщо зірки поставлені навпаки ' * > то
вони служать замість підпису автора.

Діакритичні та інші знаки

До діакритичних знаків належать надбуквені,
підбуквені, а також вміщені в середину букви
знаки. Призначення цих знаків — не самостійно
визначати звуки, а лише змінювати, уточнюва-
ти (розрізняти) звукове значения основних
букв алфавіту. Наприклад:

La cédille est placée sous le С (Ç) chaque fois
qu'il précède un О ou un U.

Серед особливих друкарських знаків, що ши¬
роко вживаються в зарубіжній практиці, e знак
& (англ. ampersand; нім. Et-Zeichen;
франц. et-commercial, що скорочено означае i).
Такий знак, наприклад, завжди ставиться для
сполучення прізвищ господарів обеднаноі фір-
ми. Знак & походить від сполучення слів and
per se and. Для позначення англійськоі валю¬
та — фунтів стерлінгів — вживають знак £•
Для позначення валюти США ■— доларів —
служить знак %. Для позначення німецьких
марок вживаеться абревіатура DM.

Вище ми зазначали, що до особливих писем-
них знаків належать також: алгебраічні, геомет-
ричні, хімічні, астрономічні, метеорологічні та
ін. Такими знаками користуються у працях від-
повідних галузей науки i техніки, де вони й опи-
суються.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

E н г e л ь с Ф. Діалектика ириродн.— Маркс К. i E н -
r e л ь с Ф. Твори, т. 20.

E н г e л ь с Ф. Походження сімі, прнватноі власності
i держави.— Маркс К. i Енгельс Ф. Твори, т. 21.
Ленін В. I. Філософські зошнти.— Повне зібрання тво-
рів, т. 29.

К. Маркс и Ф. Энгельс об искусстве. Т. 1. М., «Искус¬
ство», 1967.

В. I. Ленін про культуру i мистецтво. К., Політвидав
Украши, 1957.

Ленін ¡ книга. К., Політвидав Украши, 1974.
Адарюков В. Я. Библиография русских типограф¬
ских шрифтов. М., Государственное издательство, 1924
Арциховский А. В. Новгородские грамоты на
бересте. М., Изд-во АН СССР, 1954.

Б ¡ л e ц ь к и й П. О. Г. Нарбут. К., «Мистецтво», 1969.
Большаков М. В., Гречихо Г. В., Ш и ц -
гал А. Г. Книжный шрифт. М., «Книга». 1964.
Висоцький С. О. Стародавня слов'янська азбука
в Софіі' Киівській.— «Вісник Академіі наук Украінськоі
PCP», 1970, № 6.

Вопросы разработки новых типографских шрифтов
для русского и латинского алфавитов.— «Труды
ВНИИОПИТ». Под ред. Ф. Ш. Тагирова. М., 1974.
Граматика слов'янська I. Ужевича. К., «Наукова дум¬
ка», 1970.

Грунський М. К. Нова теорія походження глаго¬
лиц!.— Записки історико-філологічного відділу Всеукра-
інськоі' Академіі' наук. Вип. XIX. К., 1928.
Д принтер Д. Алфавит. Перевод с английского.
М., ИИЛ, 1963.

Д о б л а ш • Р о ж д e с т в e н с к а я О. А. История пи¬
сьма в средние века. М.~ Л., Изд-во АН СССР, 1936.
Запаско Я. П. Мистецтво книги на Украіні в XVI—
XVIII ст. Львів. Вид-во Львівського університету, 1971.
Искусство книги. Вып. 2. 1956—1957. М., «Искусство».

1961.

Искусство шрифта. Сост. Кричевский И. Д. (Рабо¬
ты московских художников книги). М., «Искусство»,

1960.

И с т р и н В. А. Возникновение и развитие письма.

М., «Наука», 1965.

И с т р и н В. А. 1100 лет славянской азбуки. М.,

Изд-во АН СССР, 1963.

Каманин И. М. Главные моменты в истории раз¬
вития южно-русского письма в XV—XVIII вв.— В кн.:
Палеографический изборник. Материалы по истории
южнорусского письма в XV—XVIII вв. Вып. 1. К., 1899.
Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палео¬
графия. Л., Изд-во АН СССР. 1928

Каталог третьей выставки шрифта и орнамента мо¬
сковских художников. М., «Советский художник», 1973.
Каталог ручных и машинных шрифтов. М.. «Книга»,

1966.

Кацпржак Е. И. История книги, М., «Искусство»

1965.

Киселев Н. П. Греческая печать на Украине в

XVI веке.— В сб.: «Книга. Исследования и материалы»,
№ 7. М„ «Книга», 1962.

Ланда Диего де. Сообщение о делах в Юкатане.

М- Л.. Изд-во АН СССР, 1955.

Лоукотка Ч. Развитие письма. М., ИИЛ, 1950.

Манаидян Я. А. Месроп Маштоц и борьба ар¬
мянского народа за культурную самобытность. Ереван,
1941.

Немировский Е. Л. Начало славянского книго¬
печатания. М., «Книга», 1971.

Овдіснко О. А. Книжкове мистецтво на Украіні
(1917—1974). Львів, ВО «Вища школа», Вид-во при
Львівському ун-ті, 1974.

Сборник документов по истории СССР. Ч. 1. IX—
XIII ст. М., «Высшая школа», 1970.

Сидоров А. А. Основы оформления советской
книги. М., «Искусство», 1956.

С п и р о в Н. А. Проектирование и производство ти¬
пографских шрифтов. М., «Искусство», 1959.
Тагиров Ф. Ш. О развитии шрифтового дела в
Советском Союзе.— В сб.: «Книга. Исследования и ма¬
териалы». № 13. М., «Книга», 1966.

Тагиров Ф. Ш. Новые проекты стандартов на типо¬
графские шрифты.— «Полиграфия», 1971, № 8.
Тоотс Виллу. Современный шрифт. М., «Книга»,
1966.

Toots Vi llu. Eesti kirjakunst. 1940—1970. Tallin,
«Kunst», 1973.

Черепнин Л. В. Русская палеография. М., Госпо-
литиздат, 1956.

Шицгал А. Г. Русский рисованный книжный шрифт
советских художников. Альбом образцов. М., «Искус¬
ство», 1953.

Шицгал А. Г. Русский типографский шрифт. М.,
«Книга», 1974.

Щепкин В H Русская палеография М., «Наука»
1967.

Шрифты полиграфии. Каталог международной выставки
«Инполиграф — 69». М., 1969.

Bosnjak Mladen. Slavenska Inkunabulistika Zagreb.
1970.

Encyklopedia wiedzy o ksiazce. Wroclaw. Warszawa
Krakow. 1971.

Funke Fritz. Buchkunde. Ein Überblick über die Ge¬
schichte des Buch und Schriftwesens. 3. Aufl. Leipzig
1969.

Hlavsa Oldfich. Sedlacek FrantiSek. Typografická
pisma latinková. Praha, 1960.

Jensen Hans. Die Schrift in Vergangenheit und Gegen¬
wart. Berlin, 1969.

Йончев В. Шрифтът през вековете. София. «Бъ.\-
гарски художник», 1971.

Карг Albert. Schriftkunst, Geschichte, Anatomie und
Schönheit der Lateinischen Buchstaben. VEB Verlag der
Kunst. Dresden, 1971.

Kulundzic Zvonimir. Knjiga о knjizi, I tom. Hi¬
storia pisama. Zagreb, 1957.

Muzika FrantiSek. Krásné pismo ve vyvoji latinky,
T. I—II. Praha, 1958.

Szántó Tibor. A betü. Budapest, 1965.
Tschichold Jan. Geschichte der Schrift in Bildern,
4., und veränd. Aufl. Hamburg, 1961.
Zapf Hermann. Die Stilgruppen der Antiqua und

Ihre charakteristischen Elemente. Gutenberg-----Jahrbuch

1954.