г
gJJlf
r& Мал. 191. Т. Г. Шевченко, «Кобзарь», Мал. 193. Т. Г. Шевченко, «Кобзарь», художник ТАРАС ШЕВЧЕНКО H АЛИЙ КОБЗ АР Мал. 192. Т. Г. Шевченко, «Кобзар», Мал. 194. Т. Г. Шевченко, «Малий кобзар», У Радянському Союзі з метою раціонального Наступний, другий, стандарт, затверджений Пізніше, у зв'язку з освоениям у виробництві 22 VII. 1957 р. був затверджений Комітетом Шрифти кожноі' групи за характером малюн- Шрифти кожноі' гарнітури поділяються за на- Від часу введения в дію цього стандарту ви- Мал. 195. Т. Г. Шевченко, «Твори», ТАРАС ШЕВЧЕНКО КО Б 3АР Мал. 196. Т. Г. Шевченко, «Кобзар», супероб- кладинка, художники О. Г. Данченко, В. С. Куткін, Держлітвидав Украіни, 1963 117
вид-во «Рух», 1918.
М. Кірнарсъкий, 1921.
i
вид-во «Радянське село», 1928.
1937.
використання друкарських шрифтів, тобто добо¬
ру ïx за естетичними, технологічними власти-
востями, дотримання економічних показників у
промисловості i видавничій справі час від часу
переглядаеться асортимент i комплектовка дру¬
карських шрифтів. Затверджений у 30-х pp.
стандарт OCT 1337 розвантажив «ручне»
шрифтове господарство від велико!' кількості
непотрібних, випадкових i антихудожніх шриф-
гів, давав економічні вигоди. Проте цей стандарт
охоплював лише ручні шрифти.
1946 року, мав уже шрифти, призначені для
механізаціі' складання.
нових малюнків шрифтів та розвитком у Радян¬
ському Союзі машинного складання, у 1952 р.
був затверджений стандарт шрифтів ГОСТ
3489—-52. На відміну від попереднього він мі-
стив зразки не тільки ручних, а й монотипних
та лінотипних шрифтів. У цей стандарт увійшли
додатково шість нових малюнків шрифтів: бан-
никівська, журнальна, журнальна рублена, зви-
чайна нова, нова газетна, шкільна гарнітури.
стандартів ГОСТ 3489—57, до нього були вве¬
ден!, наприклад, такі нові гарнітури, як бажа-
нівська, бодоні книжкова, брускова газетна,
кудряшівська словникова, пискарьовська та ін.
Для великокегельного рядковідливного складан¬
ня були введені такі гарнітури шрифтів: бан-
никівська, журнальна рублена, звичайна нова,
нова газетна, шкільна. Для складання заголов-
ків центральних газет i журналів в цей ГОСТ
увійшли заголовкова газетна, звичайна жирного
накреслення та академічна друга. В цьому стан¬
дарт! всі шрифти класифіковані за такими гра-
фічними ознаками, як контрастність шрифту
(співвідношення основних i сполучних рисок),
за наявністю i формою засічок. Групи шрифтів
позначаються порядковим номером.
ка об'еднуються в гарнітури. Кожна гарнітура
мае власне найменування, наприклад: елизаве-
тинська, шкільна, академічна, журнальна та ін.
кресленням: а) залежно від ширини очка — на
нормальні, вузькі, широкі; б) залежно від на-
хилу i характеру очка—на прямі, курсивні, по-
хилі; в) залежно від насиченості — на світ-
лі, напівжирні, жирні. Шрифти одного i того ж
накреслення поділяються за розміром на шриф¬
ти різних кеглів. Усі шрифти за ГОСТ
3489—57 було поділено на п'ять основних труп.
никло багато нових малюнків друкарських
шрифтів. В галузі шрифтового оформления ви¬
дань відбулося ряд ¡стотних змін, ширше поча¬
ли застосовувати шрифти великих кеглів, а та¬
кож економічні проміжні кеглі 7, 9, 11. Виникли
нові способи i технологічні процеси, що по-
требували нових малюнків шрифтів. Підвищи-
лась професійна культура працівників видав-
ництв i друкарень. Все це зумовило потребу
вид-во «Рух», 1930.