Завдяки переліченим заходам тепер усі брат-
ні народи Радянського Союзу забезпечені шриф¬
тами для складання рідною мовою.
Важливою передумовою наступного розвитку
графіки друкарських шрифтів повинно бути
постійне джерело живлення для проекту-
вання нових зразків такого шрифту, твор-
чого доробку художників у вигляді мальова-
них i рукописних шрифтів. Ця думка не нова.
Нам відомо, що повсюдно перші друкарські
шрифти наслідували за формою рукописна и
мальовані. Але відтоді. як усталилася специфіка
друкарських шрифтів, вони в свою чергу почали
впливати на рукописні й мальовані, створювані
час від часу художниками. Виходить, що мальо-
вані або рукописні шрифти не слід протиставля-
ти друкарським, бо вони взаемодіють, а мальо-
вані шрифти стають певною мірою матеріалом
для створення друкарських. Наочною ¡люстра-
ціею висловленоі' тези у шрифтовій справі Ра¬
дянського Союзу e той факт, що ряд гарнітур
друкарських шрифтів, наприклад, бажанівська,
Рерберга, акцидентна Телінгатера, Кузаняна,
були відтворені на базі мальованих.
Тепер вітчизняна книжкова графіка мае не¬
мало випробуваних часом зразків мальованих
шрифгів, які в свою чергу стають джерелом на-
снаги для створення нових друкарських. Ство¬
рено чимало взірців шрифтового оформления
палітурок, обкладинок i суперобкладинок, ти-
тульних аркушів радянських видань, а також 6
багато інших прикладів, де вдало використана
шрифтова спадщина.
Сучасному творчому піднесенню радянських
художників книги передували заходи молодо?
Радянськоі держави. Після Великоі' Жовтневоі'
соціалістичноі революціі в числі перших дек-
ретів, ухвалених радянською владою, був дек¬
рет «Про державне видавництво», в якому про-
понувалося «негайно приступи™ до широкоі
видавничоі' діяльності». Відтоді радянська книж¬
ка вийшла на широкі простори служіння трудя¬
щим. Спочатку в шрифтовому оформленні, ви-
конаному складанням, часто відбивалися модер-
ністські впливи, а в мальованих обкладинках,
титульних аркушах — традиціі художників «Ми¬
ра искусства», внаслідок чого виникали дуже
характерні для тих часів суперечності між новим
змістом твору i колишнім, що існувало до
1917 року, оформлениям . Але через кілька ро-
ків, завдяки участі в оформленні книжок тала-
новитих художників, вони почали виходити в
кращому оформленні. Характерною щодо цього
e обкладинка художника С. Чехоніна до відомоі'
книжки Дж. Ріда «10 дней, которые потрясли
мир». Дуже цікава також обкладинка відо-
мого харківського художника А. Страхова до
твору Дж. Ріда. Як цю, так i багато інших взір-
ців шрифтового оформления видань в Радян-
ській Украіні містить альбомна частина видан-
ня, присвяченого 400-річчю книгодрукування на
1 Див.: Шицгал А. Г. Русский типографский
шрифт. М„ 1974.
Украіні ', та експозиція Музею книги i друкар-
ства Украінськоі PCP у Киеві.
На прикладі книжкового оформления, викона-
ного кращим російським художником-графіком
В. Фаворським, ми бачимо, як він, відходячи від
геометричного ритму, вводячи в напис «своі»
характерні літери різноі' насиченості, надае ілю-
строваній обкладинці більшоі' декоративності.
Активно шукали нових шляхів оформления кни¬
ги Ель Лисицький, О. М. Родченко, С. Б. Те-
лінгатер. Художники Я. Д. Сгоров, В. К. Сте-
ценко та інші вдало поеднували композицію
шрифту з орнаментикою i емблематикою.
Цінним резервом для творчих пошуків худож¬
ника-шрифтовика e спадщина далекого минуло-
го, використання якоі, звичайно, не повинно бу¬
ти сліпим наслідуванням. 3 цього приводу
В. Фаворський казав, що використання минув-
шини — не «...буквальне перенесения старовин¬
ного в нашу книгу, а спроба зрозуміти основні
властивості стародавнього шрифту i нове вико¬
ристання і'х в сучасній книзі» 2.
Взірцями творчого використання шрифтовоі
спадщини далекого минулого можна назвати ро-
боти радянських художників: «Слово о полку
Ігоревім» з ілюстраціями i текстом, написаним
від руки художником Палеха I. Голиковим,
Б. Грозевського — «Минин и Пожарский»,
Ф. Тагірова — «А кто там идет...», М. Ільіна,
Г. Якутовича — суперобкладинка до книжки
«Ярослав Мудрий». В 1908 році у Петербурзі
була випущена книжка О. С. Пушкіна «Песнь
о вещем Олеге», надрукована шрифтом худож¬
ника В. Д. Замирайло, створеним на основі
устава. Творчо переробив напівустав «Пересоп-
ницького евангелія» M. Кірнарський. Художник
В. Лазурський майстерно опрацював напівустав
з «Апостола» Івана Федорова. Він працюе ¡ в
галузі створення нових радянських шрифтів, які
здобули високу оцінку. Так, на міжнародній ви-
ставці книги він одержав золоті медалі за шрифт
i графічний аркуш 3.
Яскравим виявом творчого використання
спадщини минулого в галузі шрифтів e праці
відомого укра'інського художника-графіка Теор¬
ия Івановича Нарбута (1886—1920). На осно-
ві засвоення i розвитку украінських національ-
них традицій, зокрема стародруків i рукописноі
спадщини, народного декоративного мистецтва,
Нарбут виробив власний оригінальний стиль.
Уважне ставлення до спадщини минулого він
прищепляв cboïm учням, він закликав ïx поедну-
вати ïï з новими ідеями. Заслугою Нарбута бу¬
ло те, що він уперше на Украіні i одним з пер¬
ших в Pociï поставив i практично розв'язував
завдання комплексного оформления книги. Нар¬
бут створив майстерні, позначені багатою фан-
тазіею, обкладинки i малюнки до книжок, зраз-
' Див.: Овдіенко О. Книжкове мистецтво на Ук-
раіні (1917—1974). Львів, 1974.
2 Искусство книги. Вып. 2. 1956—1957. М., 1961,
с. 71.
3 Див.: «Полиграфическое производство», 1959,
№ 12, с. 16-19.
110
J&CK0
0 ПЖУ ИГОРЖЬ
IF0P1 СЫНД
тшлшѵои.
подт^отокленньій к тіеѵдти
К!8жигойи С.ІІЫМБИНДГО
ИЛДІаСТ^И^ОБДННЫИ
пдлеѵскилч ллдстеоолл
ИКДНОМ FqMKOKLIM.
1Ѳ34
ПИСАННЫЙ
и
Мал. 181. «Слово о полку Игореве», 1934, текст книжки написаний від руки
художником Палеха I. Голиковим.