Мал. 176. Джон Рід, «10 дней, которые потряс¬
ли мир», обкладинка художника С. В. Чехоніна,
1923.
А.С.ПуШКИН
fit 4m**-
ЛОМИ FL
В
КОЛОМНЕ
W
1929
Р о д к
Мал. 177. О. С. Пушкін, «Домик в Коломне»,
художник В. Фаворський.
відбувалося дослідження (під керівництвом
проф. В. А. Артемова) читабельности шрифтів,
а також питания теоріі проектування шрифтів.
Після Великоі' Вітчизняноі війни роботи по
шрифтах перейшли в Науково-дослідний інсти-
тут поліграфічного машинобудування. Після вій-
ни в цьому інституті був створений відділ нових
шрифтів. Цей відділ розгорнув свою діяльність
в напрямку збагачення шрифтового господарства
краіни новими гарнітурами шрифтів i теоретич¬
ного осмислення практичних робіт в цій галузі.
Тут поліпшувались існуючі гарнітури, створюва-
лись нові: банниківська, нова газетна, кудря-
шівська енциклопедична ', пискарьовська, бруско-
ва газетна, рукописна Жихарева, газетна рубле¬
на, Баченаса, Рерберга, акцидентна Телінгатера,
Лазурського, бажанівська, Кузаняна, «Ладога»,
«Байконур» та ¡я. На грунті зарубіжних зразків
були підготовані гарнітури: балтика, північна,
журнальна, журнальна рублена, Бодоні книж-
кова та ін.; розроблено ряд серій орнаментів.
Протягом тридцяти п'яти років відділом бу-
ло створено близько 40 оригінальних гарнітур
шрифтів, без урахування спроектованих за спе-
ціальним замовленням видавництв центральних
газет, які знайшли локальне застосування, це:
тонка рублена текстова — для журналу «Совет¬
ский Союз», що видаеться кількома мовами на-
родів СРСР та зарубіжних краін. Кілька гарні-
тур було створено на замовлення видавництв
газет: «Правда», «Известия», «Труд», це гарні-
тури: радянська, «известия-1», «известия-2», га¬
зетна «трудовская». Ця остання була розроблена
у всіх потрібних для оформления газети накрес-
леннях, які різняться між собою щільністю, на-
сиченістю, контрастністю.
Серед газетних титульних шрифтів набули
поширення гарнітури: газетна рублена, бруско-
ва газетна.
Відомо, що народи нашоі' краши в перші роки
радянськоі' влади перебували на різному ступені
не тільки економічного, а й культурного розвит-
ку. Це відбивалося в строкатості форм писем-
ності цих народів. Національні алфавіти у ба-
гатьох народів створювались здебільшого колись
шляхом реформи старих, пов'язаних з релігіею
форм писемності. Відповідно до ленінськоі націо-
нальноі' політики, роботи для створення нових
систем письма народів СРСР були розпочаті
після громадянськоі війни уже в 20-х роках. То-
ді почався рух за звільнення писемності при-
гноблених за царату народів (азербайджанца,
туркменів, узбеків, киргизів та ¡н.) від архаічних
форм письма. Спочатку пропонувалося ввести
латинізований алфавіт. Проте згодом у багатьох
союзних i автономних республіках Радянськоі'
краіни (1936 року) було поставлене питания про
велику практичну доцільність переходу писем-
ності братніх республік з латинізованих алфаві-
тів на російську графічну основу. Такий рух був
розпочатий в Кабардино-Балкарській АРСР та
1 Ця гарнітура при виготовленні третього видаішя
БСЭ дала економію на 3,5 млн. крб.
108
Л нкл
* Куп^л
А КТО
там идет..
периоде Белорусского <•
fi галкснмл
IUI jropbKoro
w
UtlKl*
ГКЛИТИ^ДЛТ
Мал. 178. Шрифтове оформления аркуша
Мал. 179. Титул до книжки «Давній украінсь-
«А кто там идет...», художник Ф. Ш. Таиров. кии гумор i сатира», художник В. К. Стеценко.
підхоплений іншими республіками. Зараз у Ра-
дянському Союзі писемність на російській гра-
фічній основі побудовано в десятьох союзних
республіках; на латинській — в трьох, в двох —
на особливих графічних формах, що склалися
історично.
Оскільки народи Радянського Союзу кори-
стуються тепер шрифтами на російській основі
й латиницею, то при розробці i виготовленні
гарнітур шрифтів враховуеться графічна схо-
жість ряду літер цих систем письма та одно-
часно добираються такі комплекти літер, які да-
ють можливість для складання текстів мовами
більшості народів СРСР. Такий комплект літер
російського i латинського накреслень одного
малюнка шрифту i одного розміру (в заголовко-
вому i рядковому варіантах), призначених для
всіх союзних республік i зарубіжних краін, ста-
новить більше як 350 знаків. Створювані в Ра-
дянському Союзі гарнітури друкарських шриф-
тів i виготовлювані комплекти матриць дають
змогу виконувати складання більше як 150 мо¬
вами народів світу.
Шрифти особливих графічних форм для скла¬
дання вірменською i грузинською мовами роз-
робляються тепер безпосередньо в республіках.
У 1947 р. в Грузіі' було організовано Комітет
грузинських шрифтів, а у 1950 р. створено Рес-
публіканську експериментальну лабораторію
грузинського шрифту. Лабораторію нових
шрифтів у бревані було створено в 1962 р.
витлзь
В ТИГРОВОЙ
ШКѴРЕ
Мал. 180. «Витязь в тигровой шкуре», аванти¬
тул, художник Я. Д. Егоров, 1945.
109
160