АБВГДЁЖЗИ Й lì"
КЛ МНОПРСТУФ
хцчшщъыьэю
ЯѲ №1234567890
абвгдеёжзийклмн
опрстуфхцчш щъы
ь э ю я e i ï
Мал. 172. Мальований шрифт художника В. Я. Хоменка.
чинаючи з першодрукаря Івана Федорова й піз-
ніше, в Pociï була певна практика проектування
вітчизняних друкарських шрифтів, то з другоі
половини XIX ст. та на початок XX ст. кон-
статуемо відсутність такоі' практики. Кілька
шрифтоливарень (Лемана, Бертгольда, Кребса
та ін.), що діяли в царській Pociï, як правило,
були філіями зарубіжних фірм; вони одержува-
ли пуансони для відливання ручних шрифтів
з Німеччини. Виробництва машинних матриць
до Великоі' Жовтневоі' соціалістичноі революціі'
в Pociï не було. Згадані капіталістичні шрифто-
ливарні виготовляли й широко рекламували ве-
лику кількість (понад 2000 назв) різноманітних
малюнків шрифтів та всіляких прикрас до скла-
дання. Треба сказати, що основна маса оригі-
налів цих шрифтів та інших матеріалів до скла-
дання (орнаментів тощо) створювалась напри-
кінці XIX й на початку ХХ ст., в період
панування у мистецтві занепадницького стилю
«модерн». Природно, що i шрифти, створювані
в цей період, в своіи більшості були низького
художнього рівня. До таких шрифтів можуть
бути віднесені, зокрема, тодішні: ізис, озирис,
модерн, карола, геркулес, герольд та багато ін-
ших модифікацій такого кшталту.
Таку спадщину у шрифтовому господарстві
одержала молода радянська держава. 3 часом
зростаючий попит книговидавничоі' справи i ра-
дянськоі' преси, що бурхливо розвивалися, не
міг вдовольнятися засміченим асортиментом
шрифтів. Робилися спроби упорядкування чис-
ленних дореволюційних гарнітур друкарських
шрифтів. Вони завершилися затвердженням у
1930 р. першого загальносоюзного стандарту на
друкарські шрифти (ОСТ 1337). У складанні
цього стандарту брали участь найвизначніші фа-
хівці у галузі мистецтва книги О. О. Сидоров,
М. I. Пискарьов, М. М. Щелкунов, М. П. Прос-
курнін та ін. Цей стандарт допоміг шрифтовому
господарству краіни звільнитися від застарілих
невисокоі' художньоі якості та незадовільних у
технічному відношенні друкарських шрифтів.
У Радянському Союзі наприкінці першоі п'я-
тирічки була створена перша радянська рядко-
відливна складальна машина. Таке досягнення
106
АБВГЛЕ6Ж
ЗИПИКЛМН
ОПРСТУФХ
ЦЧШЩЮЯЬ
Мал. 173. Мальований шрифт художника
В. Г. Кричевського.
АБВГАЕбЖ
ЗПИЙКЛМН
ОПРСТУФХ
цчшщюяь
Мал. 174. Мальований шрифт художника
В. К. Стеценка.
Мал. 175. Мальований шрифт художників
О. I. Юнак i В. Д. Фатальчука.
вітчизняного машинобудування у свою чергу
стимулювало подальший розвиток шрифтовоі
справи в СРСР. Радянська рядковідливна ма¬
шина вимагала оволодіння технологіею виготов-
лення відповідних матриць на вітчизняних під-
приемствах, створення малюнків шрифтів, що
відповідали б вимогам технологи' машинного
складання. Планомірне проектування малюнків
друкарських шрифтів почалось з 1938 р. в Нау-
ково-дослідному інституті поліграфічноі i видав-
ничоі' техніки ОГІЗу РРФСР. Тут вперше було
створено лабораторію шрифту, для розробки
нових малюнків шрифтів, здійснено науково-
дослідні роботи у галузі створення, експлуатаціі'
й застосування друкарських шрифтів та дослід-
ження психологи сприймання ïx. Керівником
лабораторіі шрифту на той час був Ф. Ш. Tari-
ров. Відтоді ж шрифтова справа в СРСР одер¬
жала свій перший пятирічний план, за яким ос-
новним завданням було звільнення від імпорту
лінотипних матриць.
Для освоения в металі розроблюваних малюн-
ків шрифтів (машинного складання) на Ленін-
градському, Московському ', a пізніше Шадрин-
ському заводах Поліграфмаш було організоване
виробництво машинних матриць. Створені в Нау-
ково-дослідному інституті й освоені у виробни-
цтві комплекти вітчизняних шрифтів i матриць
давали змогу задовольнити першочергові по¬
треби видавництв i друкарень кра'ши. Завдяки
зусиллям науковців, художників та робітників
заводів поліграфічного машинобудування краіна
позбулася імпорту шрифтів i матриць для скла-
дальних машин. Виробництвом були освоені
матриці шрифтів та кілька серій орнаментів за
малюнками, розробленими радянськими худож¬
никами. Зачинателями створення радянських
друкарських шрифтів та орнаментів слід вважа-
ти Г. А. Банникову, M. Я. Караванського,
M. M. Кудряшова, Ф. Ш. Тагірова, E. Б. Чер-
невського, А. В. Щукіна та ін. Поряд з проек-
туванням нових малюнків шрифтів i орнаментів
1 В 1956 р. виробництво матриць з Московського
заводу Поліграфмаш було передане Ленінградському
заводу.
107
8081