Назва
літер

Нирилиця

Глаголиця

Назва

літер

Нирилиця

Глаголиця

Нругла
(болгар-

Нутаста
(хорват-

Нругла

Нутаста
(хорват-

ська)

сьна)

(болгарська)

ська)

аз

Ал

+ +

iWfcU

yw

Оѵоу s«

» S»

»2)^

буки

Бб

К С

dfcf

ферт

ФФ

°П° "В0

*£

віди

Вв

<*?ЯР

iinfl/Z.»

хер

X х X

Ьь

\o\A¿*

глаголь

Г г

Ъ %

%*?&*>

омега

Www

OQg

M

добро

Ад

Лл

ubJJbJ

ци

Ц ц

V

■V

есть

СссеКис

Ээ

эЗ ^

черв

Ѵѵч((}ч)

#*

^и

м ив i we

йіж

Э& as

¿fóffiU

ша

Шш

Ш ш

шШ

зело

S«s??-

£ ъ

ê

ща

Щ ЦІ

Ww

wV

земля

"?н

& ь,

Ъ$Р*

ер

Ъ ъ

% * 4

сЛ oft

¡же

H ни

5 5

V

ери

Ъ1ъіы(ы)ън

ВДБювМв

—

i

i i(t)í

УЧ<9д<У

я

ерчин

Ьь

■8*3

1

палаталь-
ний знак

( ti ) (помян~

x П / шення)

M м

rfP-ff>

ять

ѣ ъ

A A

ß &

квко

К к

5- !>

ю

Юю

P p

JP/

людіе

Лл

А А

tfbffite

і+а=я

lu І&

—

—

мисліте

Il M M

Жя?

M)VU

малий
юс

АааЬАьа

<€<еЭ€э€

—

наш

N н

Рр

fFc

великий

ІЙй(*)

Э°ѵ* *H>

—

он

0 0 о

9^

33¿4

юс

№ №

#€*€

—

поной

n п

ff

рртг

KCl

3 1

—

—

рцч

Pp

Ьь

ь Ê £

nei

t** *

—

—

слово.

С с

29

tî*?^

фіта

Ѳ •&

•Ѳ- *

1°

твердо

Т т

ГОш

ïïuïïU^

ітиця

\\(ѵ

& &

§■

Мал. ///. Слов'янсъкі абетки — кирилиця i глаголиця.

літери округлі, це кругла глаголиця, зустрічаеть-
ся вона здебільшого в болгарських памятках.
Другу називаемо кутастою, або ж хорватською,
а також ілірійською, або далматською. Проте ні
той, ні той вид глаголиці не мае чітко визначе-
них меж поширення. Глаголиця західних сло-
в ян (чехів, поляків та ін.) проіснувала недовго,
ïï замінила латиниця. Решта слов'ян перейшла
пізніше на кириличне письмо. Прикладом кута-
ctoï (хорватськоі) глаголиці e уривок з Рейм-
ського евангелія, а прикладом круглоі' (болгар-
сько'О — «Киівські глаголичні листки».

Для ознайомлення з пам'ятками глаголичного
письма й друку в факсимільному відтворенні
серед вітчианяних видань можемо назвати збір-
ку відбитків «Образцы глаголицы (25 автоти¬
пических снимков с рукописных i печатных па¬

мятников) и транскрипция текстов кириллов¬
скими буквами» за редакціею M. M. Карин-
ського (СПб., 1908).

Більшість сучасних дослідників визнають аз¬
букою Кирила глаголицю. Гіпотезу цю висунув
наприкінці XVIII ст. Г. Добнер, розвинув у
середині XIX ст. чеський учений П. Й. Шафа-
рик '. Прихильником ціеі теоріі' e також I. Го-
шев 2.

Дискусія щодо походження різновидів сло-
в'янського письма тривае понад двісті років.

' Див.: Шафарик П. И. О происхождении и ро¬
дине глаголитизма.— «Чтения общества истории и древ¬
ностей российских», кн. 4 (Переклад з празького видан-
ня 1857 р.). М„ 1860, с. 121.

2 Див.: Гош e в И. Старобългарски глаголически и
кириллски надписи от IX и X в. София, 1961.

72

I

lffifKfl'

llliyilUAlHlWHIiliPWJ-
^iViilfhfli WllhlîîD IWÍ0 if

■»#«»

ПДШиЦИ/дПЙ-ШИК!

Infi

\\)'

ііЛи/ііі-ѵ ячіііініПіэ un

H|iíviiiii/iHiHiili:)iiiía ¡il

WIIIIÄWl»4IK-inilill4/il
TftiDWD ІІІОіЯЖІ UlIKIfb

эшн mmb'tf nudum

этіщіііПшишЬліаія
4Hiiufcrliwamuiub

«миешш^ннюшп-и

ПІПГС /ІІІІ1Я llllib ѴІІІІІШ

ртяшюшп ч J^w:iiffiHifo
îkh iiuH:j ilhMi^fliniiü ;)•

8Ш№) піііія ишЪ ІІіЫі

mv

^•ЛШІІИѴАІІІІЖіЬ^Ч)

нюнпічЬ wj;Diuauutf
:) Mittel nah wiiimjitili»

шшэопі-кшіліаэ ?я

^'JOlftlD^WllllHIIIIffcni

llfl%r>tf/КЯ 'ííllllHl/tUKI
ЙГИО JiiMVUIIKlllfff3 >é

Мал. 112. Зразок кутастоі ілаголиці. Уривок з «Реймського евангелія», 1483.