Назва
літер
Нирилиця
Глаголиця
Назва
літер
Нирилиця
Глаголиця
Нругла
(болгар-
Нутаста
(хорват-
Нругла
Нутаста
(хорват-
ська)
сьна)
(болгарська)
ська)
аз
Ал
+ +
iWfcU
yw
Оѵоу s«
» S»
»2)^
буки
Бб
К С
dfcf
ферт
ФФ
°П° "В0
*£
віди
Вв
<*?ЯР
iinfl/Z.»
хер
X х X
Ьь
\o\A¿*
глаголь
Г г
Ъ %
%*?&*>
омега
Www
OQg
M
добро
Ад
Лл
ubJJbJ
ци
Ц ц
V
■V
есть
СссеКис
Ээ
эЗ ^
черв
Ѵѵч((}ч)
#*
^и
м ив i we
йіж
Э& as
¿fóffiU
ша
Шш
Ш ш
шШ
зело
S«s??-
£ ъ
ê
ща
Щ ЦІ
Ww
wV
земля
"?н
& ь,
Ъ$Р*
ер
Ъ ъ
% * 4
сЛ oft
¡же
H ни
5 5
V
ери
Ъ1ъіы(ы)ън
ВДБювМв
—
i
i i(t)í
УЧ<9д<У
я
ерчин
Ьь
■8*3
1
палаталь-
ний знак
( ti ) (помян~
x П / шення)
M м
rfP-ff>
ять
ѣ ъ
A A
ß &
квко
К к
5- !>
ю
Юю
P p
JP/
людіе
Лл
А А
tfbffite
і+а=я
lu І&
—
—
мисліте
Il M M
Жя?
M)VU
малий
юс
АааЬАьа
<€<еЭ€э€
—
наш
N н
Рр
fFc
великий
ІЙй(*)
Э°ѵ* *H>
—
он
0 0 о
9^
33¿4
юс
№ №
#€*€
—
поной
n п
ff
рртг
KCl
3 1
—
—
рцч
Pp
Ьь
ь Ê £
nei
t** *
—
—
слово.
С с
29
tî*?^
фіта
Ѳ •&
•Ѳ- *
1°
твердо
Т т
ГОш
ïïuïïU^
ітиця
\\(ѵ
& &
§■
Мал. ///. Слов'янсъкі абетки — кирилиця i глаголиця.
літери округлі, це кругла глаголиця, зустрічаеть-
ся вона здебільшого в болгарських памятках.
Другу називаемо кутастою, або ж хорватською,
а також ілірійською, або далматською. Проте ні
той, ні той вид глаголиці не мае чітко визначе-
них меж поширення. Глаголиця західних сло-
в ян (чехів, поляків та ін.) проіснувала недовго,
ïï замінила латиниця. Решта слов'ян перейшла
пізніше на кириличне письмо. Прикладом кута-
ctoï (хорватськоі) глаголиці e уривок з Рейм-
ського евангелія, а прикладом круглоі' (болгар-
сько'О — «Киівські глаголичні листки».
Для ознайомлення з пам'ятками глаголичного
письма й друку в факсимільному відтворенні
серед вітчианяних видань можемо назвати збір-
ку відбитків «Образцы глаголицы (25 автоти¬
пических снимков с рукописных i печатных па¬
мятников) и транскрипция текстов кириллов¬
скими буквами» за редакціею M. M. Карин-
ського (СПб., 1908).
Більшість сучасних дослідників визнають аз¬
букою Кирила глаголицю. Гіпотезу цю висунув
наприкінці XVIII ст. Г. Добнер, розвинув у
середині XIX ст. чеський учений П. Й. Шафа-
рик '. Прихильником ціеі теоріі' e також I. Го-
шев 2.
Дискусія щодо походження різновидів сло-
в'янського письма тривае понад двісті років.
' Див.: Шафарик П. И. О происхождении и ро¬
дине глаголитизма.— «Чтения общества истории и древ¬
ностей российских», кн. 4 (Переклад з празького видан-
ня 1857 р.). М„ 1860, с. 121.
2 Див.: Гош e в И. Старобългарски глаголически и
кириллски надписи от IX и X в. София, 1961.
72
I
lffifKfl'
llliyilUAlHlWHIiliPWJ-
^iViilfhfli WllhlîîD IWÍ0 if
■»#«»
ПДШиЦИ/дПЙ-ШИК!
Infi
\\)'
ііЛи/ііі-ѵ ячіііініПіэ un
H|iíviiiii/iHiHiili:)iiiía ¡il
WIIIIÄWl»4IK-inilill4/il
TftiDWD ІІІОіЯЖІ UlIKIfb
эшн mmb'tf nudum
этіщіііПшишЬліаія
4Hiiufcrliwamuiub
«миешш^ннюшп-и
ПІПГС /ІІІІ1Я llllib ѴІІІІІШ
ртяшюшп ч J^w:iiffiHifo
îkh iiuH:j ilhMi^fliniiü ;)•
8Ш№) піііія ишЪ ІІіЫі
mv
^•ЛШІІИѴАІІІІЖіЬ^Ч)
нюнпічЬ wj;Diuauutf
:) Mittel nah wiiimjitili»
шшэопі-кшіліаэ ?я
^'JOlftlD^WllllHIIIIffcni
llfl%r>tf/КЯ 'ííllllHl/tUKI
ЙГИО JiiMVUIIKlllfff3 >é
Мал. 112. Зразок кутастоі ілаголиці. Уривок з «Реймського евангелія», 1483.