АБВГДЕЖ

абВгдегкзий

ЗИЙКЛМНО

клмнопрс

ПРСТУФХЦ

туфхдч:

ЧШЩЪЬЮЯ
иіщъьіоя

1234567890

Мал. 98. Шрифт кларендон, перекладений
В. Йончевим на кириличну основу.

THE ARGUMENT.

UCIUSTarquiniusjTorhise
si ve pride surnamed Superbus
ter hee had caused his owne fa
in law ServiusTulliusto be cr
murd'red, and contrarie to the
inaine lawes and custom es, no
quiring or staying for the people's suffrages,
possessed himselfe of the kingdome : went ace

ñeRecnds the talc of the Шоосі beyond
the ШоНгД, made by Шііііат Morris, and
printed by bim at the Kelmecott press,
Qpper JMall, hammersmith, finished the
30tb day of May, 1894.

египетські. У XIX ст. був дуже поширений різ-
новид египетського шрифту, який вживаеться i
донині, так званий італійський. Це зде-
більшого вузький шрифт, у якому горизонталь-
ні штрихи, в тому числі й засічки, в кілька ра-
зів товщі від вертикальних. бгипетські шрифти
виникли в Англіі. ïx вперше нарізав Роберт
Торн в 1806 р., але відливати ïx почали лише у
1815 р. Протягом XIX ст. на базі цього шриф¬
ту виникла уподобана друкарями й донині поліп-
шувана його модифікація — шрифт кларен¬
дон1. Шрифт типу кларендон нарізав у 1845 р.
Бенджамін Фокс. Його відлили в Лондоні.
Цей шрифт характеризуеться помірним заокруг-
ленням засічок при переході до основного штри¬
ха; за ціею ознакою він мае ще й другу назву —
англійський египетський, на відміну
від французького египетського, в
якому засічки перетинають основний штрих під
прямим кутом.

У 1952 р. Герман Айденбену, створив у м. Ба-
зелі (Швейцарія) під впливом старого англій-
ського зразка «елегантний i приемний на виг-
ляд», за виразом В. Йончева, новий варіант
цього шрифту. В ньому знайдено гармонію між
жирними штрихами i світлими проміжками —
бунценвайте. Засічки мають помірний заокруг-
лений перехід до основного штриха літери.
В. Йончев переложив малюнок латинського кла-
рендона на кириличну абетку.

У XX ст., як твердить Капр2, найбільшим
досягненням у розвитку антикви e шрифт, який
надійшов у 1932 р. на конкурс до лондонськоі
газети «Тайме». Це був «Тайме Нью Роман-
шрифт». Він розроблявся спочатку як газетний.
Творцем його був відомий теоретик та історик
шрифту Стенлі Моррісон. Він випробував понад
7000 пунсонів, поки досяг бажаних форм. Цей
шрифт читабельний, за стилем близький до пе-
рехідноі антикви. Він досить темний, але вираз-
ний (курсив мае помірний нахил). Згодом його
було доповнено такими титульними модифіка-
ціями, як широкий, напівжирний та ін. Газет¬
ний варіант антикви був останнім. Цей шрифт
було опрацьовано також для книжкового скла-
дання під назвою «Таймс-бук». Після випробу-
вань в офсетному i глибокому друку в Англіі
й Америці він набув широкого визнання як
шрифт ілюстрованих журналів. Серед великоі
кількості сучасних латинських друкарських
шрифтів відзначаеться високими якостями
шрифт Баскервіль, що e сучасним зразком пере-
хідноі' антикви. Він був нарізаний у XX ст. за
типом шрифтів англійського друкаря Джона
Баскервіля. Його почали випускати з 1917 року.
Сучасний друкарський шрифт бембо з сім"і ре-
несансноі антикви був відтворений у 1929 році
за зразком антикви Альда Мануція 1495 року,
а курсивний шрифт за взірцем італійського ка-
ліграфа Таліенте нарізав А. Фербенк.

Мал. 99. Шрифт Уілъяма Морріса: т. зв. зо-
лотий шрифт, 1890; «троянський шрифт», впер¬
ше застосований до складання «Історіг Тpol».

1 Див.: Chambers's. Twentieth Century Dictionary. W.
and R. Chambers Ltd, London, 1963.

2 Див.: Карг Albert. Schriftkunstgeschichte, Ana¬
tomie und Schönheit der lateinischen Buchstaben. VEB. Ver¬
lag der Kunst. Dresden, 1971.

66

ABCDEFGHIJKLMNO
PQRSTUVWXYZ

abcdefghijklmnopqrstuvw

xy/. 1234567890

Мал. 100. Венеційська антиква.

ABCDEFGHIJKLMN
OPQRSTUVWXZ

abcdefghijklmnopqrstu
vwxyz 1234567890

Мал. 101. Стара антиква.

ABCDEFGHIJKLMN
О PQRSTUVWXYZ
abcdefghijklmnopqrst

uywxyz
1234567890

Мал. 102. Перехідна антиква.

ABCDEFGHIJKLMN
OPQRSTUVWXYZ

abcdefghijklmnopqrs

tuvwxyz

1234567890

Мал. 103. Нова антиква.

Поруч з шрифтами, що являють собою моди-
фікаидю антикви, слід відзначити шрифти, які
хоч i виходять певною мірою з тих же основ,
але змінені настільки, що ïx можна розглядати
як нові різновиди. Наприкінці XIX ст. англій-
ський поет ¡ художник, знавець друкарства
Уільям Морріс (1834—1896), прагнучи відно-
вити втрачене мистецтво книгодрукування,
створив так званий золотий шрифт, побудо-

ABCDEFGHIJJKLMM

NOPQRSTUVWXYZ

aabcdeffgghijklmnopq

rsttuu vwxyz

1234567890

Мал. 104. Гротескові шрифти без засічок.

ABCDEFGHIJKLMN

OPQRSTUVWXYZ

abcdefghijklmnopr

sluvyz 123456

Мал. 105. Гротескові шрифти з засічками.

AICDEFGHIJKLM

NOPQIRSTUVW

XYZ

1234567890

Мал. 106. Оздоблені шрифти типу «Варіа».

Мал. 107. Писані шрифти, тобто такі,
що імітуютъ характер писаних від руки.

ваний на взірцях письма Ніколи йенсона
1476 р., та своерідний «троянський шрифт»,
який вперше застосував до складання «Істо-
piï Tpoï» (1894). Використавши згадані шрифти,
Уільям Морріс видав ряд книжок, що стали ше¬
деврами друкарського мистецтва.

Щоб укласти в систему численні зразки ла¬
тинських друкарських шрифтів за всю історію
ïx розвитку та силу сучасних утворень ïx, ско-

67