qui omnibus ui aquarum fubmerfïs cum fihïs fuis fimul ac nuribus
mirabili quodâ modo qüafi Temen huâni generis conferuatus efbqué
utiná quafi uiuam quandam imaginem imitan nobis contingat:& ht
quidem ante diluuium ruerunt:poft diluuitim autem alii quorù unus
altilTimi dei facerdos ¿uiìiria: ac pietatis miraculo rex ¿uftus lingua he
brxorù appellatus eftrapud quos nec circunciiìonis nee mofateaj legis
ulla mcnao erat. Quare nec iud*eos(pofteris eni hoc nomen fuir)neq;
gentiles :quoniam non utgentes pluralitatem deorum ¿nducebantfed
Мал. 78. Друкарський шрифт Ніколи Йенсона. Старовинна антиква. Венеція, 1470.
á
m
ТІ
If
M
'■
Мал
79. Літери Жоффруа Topi з книжки
«Квітуча лука», Париж, 1529.
font, qui e etm АиШа dcmptnt. Омпоіщ, 1<и
uertijt*erdmc[i dixerif;
danti; dn rmltis unius dlterius ignordntidtn culi
Мал. 81. Перший друкарський курсивний
шрифт, створений Франческо да Болонья
(Гріффо) для A. Мануція.
TRIVMPHVS
ce ligatura alb ІІГшІа tubalc.Cli altri dui cu ueterrimi cornitibici con«
cordi ciafeuno & cum gli inltrumenci delle Equitante nymphe.
Sotto Iccjuale m u ph ale feiughe era laxide nel tncditullo, Nelejle gli
rotali radii erano fnfixi, deliniamcnto Balullico.gracilifccnrifepofâ
negli mucronati labii cum uno pómulo alla cixeunferentia. Elcuiais
polocradifiniITìmotY ponderólo oro, repudiante ci rodicabilccrugi'
ne.Sc lo'inccdiofo Vulcano.dclla uittutcSc pacccjcinaleuencno. Sum»
mámente dagli feftigianri celebrato.cum moderate ,& repentine
riuolutióe intorno fai tanti,cnm folem niflìmi plaulì, cum
gli habiti riniti di fafccoIeuolitante.Etlefedentefo<
pra gli trahenn centauri. La Sanità cagione,
eV diurno myllcrio.inuocecófoneoccar.'
mini cancionali cum extre
maexultationc ame
ro&mente lauda
nano.
**
*
Мал. 80. Титульний аркуш книжки Хуана
де Ісіара «Мистецтво письма», виданоі
в Сарагосі, 1550.
Мал. 82. Сторінка з кн. «Hypnerotomachia
Poliphili», друкованоі 1499 р. в друкарні
Алъда Манушя.
S ASTATJ>A.
'tfffi
ïO:
. Jfiimkame íumjefu amia dariiadá tu eter.
m (umûrtysaca at mi urrawn toda finitola.
%tfrtna fas muifjas ѵаяшасіопиуmumm
ta fas tentatimi out miHaÇmJlterça. ut*
Ciajutrttmmttporiniyvinu Jas mafas bef-
\ ûàs que sen Cos tftfstos éafapumos,Jiara^ut
si (¡адамант tu nsirtui.
! eÜG.T); <~;rFôJbvas:-> Lxxvii
I i
Мал. 83. Бастарда Франціска Лукаса
з книжки «Мистецтво письма Франціска
Лукаса», Мадрід, 1577.
ABCDEFGHIJKLMNOPQR
ABCDEFGHIJK LMNOPQR
abccJefghijklmnopqrstuvxvz
abcdejvì-jijklmnobai "stuvwxyx
Мал. 84. Гарамон-антиква.
Мал. 85. Абетка орнаментованих
капітальних літер.
Наприкінці XV ст. в друкарні знаменитого
венеційського друкаря Альда Мануція (1449—
1515) народжуеться чудовий друкарський пря-
мий шрифт у дусі Відродження. Вперше він був
застосований для друкування твору «Hypner¬
otomachia Poliphili» (1499). Це був шрифт Гріф-
фо (Франческо з Болоньі). Фахівці називають
цей шрифт «поліфілус-антиква». Він був вихід-
ним взірцем для розвитку шрифтів антиква, що
постали на базі старих античних. Сучасною реп-
лікою антикви Гріффо e шрифт, випущений ан-
глійською фірмою «Монотип» під назвою «Poli-
philus Antiqua». 1500 року Гріффо в друкарні
Альда Мануція на основі письма папських
канцелярій створив друкарський курсив (іта-
ліка).
Малюнки друкарських знаків H. йенсона i
друкарні A. Мануція становлять класичні зраз¬
ки культури часу Відродження в галузі графі-
ки друкарських шрифтів. На базі цих малюнків
у наступні століття було створено кращі дру-
карські латинські шрифти: гарамон,бембо, план-
тен, бодоні, ван-дейк, кезлон, моррісон, морріс.
Великий вклад у теорію шрифтів у XVI ст.
вніс всебічно обдарований французький гума-
ніст, видавець, ілюстратор i друкар Жоффруа
Topi (близько 1480—1533). Як художник-ілю-
стратор він створив багато чудових ксилогра-
фій, ініціалів, бордюрних рамок ренесансного
стилю та кілька шрифтів антиква, що були ви-
користані в книгах відомих друкарів i видавців
Анрі Етьена, Сімона де Колін, Роберта Етье-
на. Ж. Topi видав книжку «Квітуча лука»
(1529), де опубліковані схеми побудови латин-
ських капітальних літер. Він розглядае пропор-
ціі елементів літери у порівнянні з пропорціями
людського тіла (мал. 79). Своіми теоретичними
i практичними роботами Ж. Topi зробив вели¬
кий внесок у розвиток оформления французькоі'
книжки.
В Іберіі' (давня назва Іспаніі') також поши-
рилися ідеі, що живили Італію в галузі кни-
гописання, створення шрифтів. У 1550 р. в
Сарагосі вийшла книжка «Мистецтво письма»,
яка містить зразки канцелярських шрифтів, ла-
тинськоі i греиькоі' абетки, текстуру, антикву,
рукописні та інші шрифти. Автор книжки —
визначний гравер i шрифтовик Хуан де Ісіар —
зазначае у сво'ш роботі, що його надихали ві-
домі умілі ¡талійські майстри Л. Вічентіно,
Д. Таліенте, Д. Палатіно (сучасною реплікою
шрифту Палатіно e гарнітура, розроблена
Г. Цапфом). Визначним іспанським калігра-
фом був Франціско Лукас; він видав книгу
«Arte de Escrivir de Francisco Lucas» («Мистецт¬
во письма Франціска Лукаса», Мадрід,
1577). Книга містить багато таблиць, на чорно-
му тлі яких майстерно вирізані літери. У ній
подано також зразки бастарди з іспанським ко¬
лоритом, заголовкові літери антикви i мінускул
з незначно ущільненими літерами, характерною
гарамонівською літерою «е». Лукас використав
також курсив Гріффо.
В Іспаніі' (Каталонія) спостерігалося викорис-
тання шрифтів Альда Мануція, наслідування
61