валий час розвиток його пояснювали i пов'язу-
вали з розвитком готичноі' архітектури, з проце-
сами, що відбувалися в ній. Але в 1960 р. теорію
прямоі' залежності розвитку готичного письма
від архітектури піддав грунтовній критии.і фран-
цузький учений Марішал. На його думку, стріль-
часта арка й злам готичних літер не мають між
собою нічого спільного '. Тут слід підкреслити,
що радянська дослідниця О. A. Добіаш-Рожде-
ственська ще в 20-х роках XX ст. вбачала за-
родок готичного письма в беневентанському,
тобто розглядала його як наслідок «автогенезу»
шрифтових форм, а палеограф А. Д. Люблін-
ська зазначае, що за хронологіею готичне письмо
не йшло в ногу з розвитком готичного стилю
в архітектурі, а, навпаки, передувало йому. Ві-
домо, що перші ознаки готичних тенденцій в ар-
хітектурі позначилися в середині XII ст.2

Треба сказати, що середньовічні писці не зна¬
ли терміну «готичне письмо», а користувалися
термінологіею, яка відбивала класифікацію різ-
них видів письма «дукту» (від лат. ductus — на-
креслення), залежно від ïx характеру i цільово-
го призначення, що стала відомою нам з катало-
гів інвентарів середньовічних бібліотек.

Протягом icTopiï існування готичного письма
відомі такі його основні типи: текстура, ротунда,
швабське письмо, фрактура.

Текстура — дослівно тканина. У Францп
цей вид готичного письма називали lettere de
forme, lettre de somme, або scriptura missalum, ос-
кальки він широко вживався в місалах. Особли-
вістю текстурних мінускулів e гармонійна від-
стань між вертикальними штрихами, внутрішній
простір (бунценвайте) приблизно дорівнюе тов-
щині основного штриха. Над літерою «i» став-
лять риску-крапку, що виділяе ïï серед інших
літер, «t» трошки виходить за верхню лінію тощо.
Готичний шрифт надзвичайно важкий для ви-
конання. Каліграф повинен домогтися оптично
однакових проміжків між усіма вертикальними
рисками, а також правильного співвіднесення
цих проміжків з товщиною рисок. Особливо
важко досягнути цього в асиметричних й висту-
паючих в один бік літерах. Щоб вийти з утруд-
неного становища, досвідчені писці вдаються до
наближення i сполучення окремих літер, ство-
рюють лігатури, наприклад:

fret er or protro

cacttotp creer

Текстура добре відображена в першодруках
Иоганна Гутенберга: календарі (1447), «Бібліі»
(1455) та ін. (мал. 55).

'Див: Marie haï R. L'écriture Ialine et la civilisation
occidentale du I-er au XVI siècle.— В кн.: L'écriture
et la psychologie des peuples. XXII semaine de synthèse
Paris, 1963.

2 "?„ив^,\юбл """» А- Д- Латинская палеогра¬
фия. М., 1969.

Протягом XIII ст. в Італіі', Іспаніі' текстурні
форми письма почали змінюватися. Нарешті в
XIV ст. виникае i розвиваеться інший вид го¬
тичного письма ротунда (від лат. rotundus —
заокруглений). Шрифт значно ширший від тек-
стури, без ромбовидних закінчень — наставок.
У ньому зберігаються заокруглення від каро-
лінзького мінускула, письмо світліше, ніж тек¬
стура.

Кругле письмо виникло у Північній ІталіІ i
остаточно оформилось в XV ст. в болоньських
юридичних кодексах. У Францп, де ротунду ці-
нували за читабельність, ïï називали за місцем
походження (lettre boulonnoise) болоньським пи¬
сьмом, або ломбардським (lettere lombarde). В
Німеччині ротундою називали один з різновидів
текстури, який не мав нічого спільного з округ¬
лим італійським.

Наприкінці XV ст. в Німеччині виникло ба-
гато (як твердить Капр понад 1000) німецьких
друкарських шрифтів, що ïx створили майстри
з численних варіантів готичних рукописних
шрифтів. Один з них, що походив з Нюрнберга
i Аугсбурга, швидко поширюеться. Це був го¬
тичний шрифт часів Ренесансу швабах. Капр
зазначае, що саме з нього почалося становлен¬
ия німецького друкарського шрифту.

У 1507—1510 роках бенедиктинський чернець
i каліграф Леонард Вагнер уклав зразки шриф-
тів витонченого письма із завитками, характер¬
ного для придворних канцелярій. Серед цих
зразків були такі, що відбивали форму готично¬
го шрифту —фра к тури (мал. 57), яким за
наказом імператора Максиміліана в 1513 р.
був надрукований «Молитовник Максиміліана»
(мал. 58). В його оформленні й остаточній роз-
робці шрифту брав участь А. Дюрер. Через це,
мабуть, йому помилково приписують винайдення
фрактури. Порівнюючи фрактуру з швабахом,
зазначимо, що фрактура, яку називають ще пи¬
сьмом Верхнього Рейну, мала більше проміжних
форм між готикою та антиквою, про яку мова
йтиме далі. Фрактура була основним національ-
ним шрифтом у німецьких землях i збереглась
до наших днів.

За часів барокко склався близький до фрак¬
тури шрифт — канцлей. широко застосовуваний
в канцелярія.х установ.

Хоч готичне письмо за cboïm походженням
e латино-романським витвором, але воно най-
більше поширилось у Німеччині. Процес зворот-
hoï зміни готичного письма, коли в епоху Рене¬
сансу літери шрифту округлялись, пов'язують
з розвитком культури в Німеччині. Назва шриф¬
ту від назви німецького племені готів зовсім не
відбивае першоджерел його походження.

Специфіку побудови літер у різних видах го¬
тичного письма показуе у своіх книгах А. Капр.
Аналізуючи характер різновидів готичного
шрифту на прикладі побудови рядковоі літери
«о», він описуе i показуе ïï конструкцію в окре¬
мих видах готичного письма. У шрифті текстура
спостерігаемо послідовний злам штрихів ціеі лі-
тери. У шрифті ротунда літера «о» закруглена
звеоху справа i знизу зліва, а зверху зліва та

44

р rturc дтлтдпттп üecncu ло л
tili mprnan iimrmì лггіс cm
mimrrs оігшШзлшспад tern
ftmint.it шп£ qm ipor coloni
сііЛпг лг рлШксб ТГГПДПСГЦСб
fpúmr шрлттопи. Ра-дпДя

СфІнртЛГ ПИ ІГЛТГ ЛЦІП legi

CgfTltSttp.ir!no*t:.: pCJXmtífÚ

m&tinam ctD.Vr taoâ ~>ñiíim0

mm mлп лоялааз (с œmnbf
'ятьлйр ахШ fear шптгшп

ІЬШО ИСТОfOCC CQVCfiuSQZ&

Оігл тлп? ПЦ5ІІ г. • m&wbtû

♦

í

*

imcp
ісглгг
Uqmp

Лгтш
ficár/r
стран
ûittt:
fot fin
rus oc

uiìdiict сстсщ que оиэмт
xcmm&sà cattulmms veCtv
алхрентш. СтасраШя

бШтшт^ЛдоглпглПопшп. «
$стіш,.фзапштІроЫт
СлрмгЛшт Itctxcûmû сшт
tes. Cüäb л muìn o#IB>a.ímon
tito otfti'tinS purine nmaem
Лашіс&ят <:лліщицрспщг
nraœinc лтф,ті& ¿Ыттіг
i и*атаипт щиш^іЫюі
Í7*l3;¡ » i и іпу ufp \oblìi гхЩгпЩ

Р20СО tlLBiïîlC; ф!!Я pÜOtS" tC

bùi 1С» Ш&йхш: ОСралотд

&£і& mipûm rcuäjimtut: ¿&

cum çmmti oî л otiti» ѵсртЩ

Мал. 56. Круглоготичне письмо, або ротунда.