pcrof. ^ut€fc8tfii£ îllcc^pcra:
ufar • fin сей. ocò иоГ^Сибфо&шг-'.
J n€ccòe\ru£omo mam&r£. ftfti

có&. ѳгЫепссеГ^иеа-риотііоГ.

ln§ma^ci&mart«6lljarm' ОТачгІг

Inittär-Di» itif Äifaftffiufta*
ußrtfcCxr fttjufhouuutf- în mar
leftu?a£-fuo? • 82xmïfœngtj &?&>•:

Xunc feeeW fu^ fòo^mcrleftrr

а^ІТиЭ' 8iCong^ögii'bun(r ссшіР
Utomf^enaßf. 8ifepa;ïa;W&?

Мал. 52. Беневентанське письмо XII ст.

muiifö íagen ib ir ili tba
irbier nqxrocrfinz: amarai

Мал. 53. Каролінзький мінускул IX ст.

І?ОВОД^

Мал. 54. Готичний маюскул, старша книжкова
форма XII—XIV ст.

з римського напівунціалу, пізніше його джере-
лом вважають меровінзький мінускул, ірланд-
сько-англосаксонське або староіталійське книж-
кове письмо. Дехто доводить, що каролінзький
мінускул не виникав одразу десь в одному місці
з единого першоджерела, він, мабуть, e синтезом
природного розвитку всіх попередніх форм пи¬
сьма. Існуе також думка, що ініціатором рефор-
ми письма треба вважати папу Адріана I.

Принаймні мусимо зарахувати до числа по-
передників каролінзького мінускула i римський
мінускул, який у свою чергу був синтезом роз¬
витку римського напівунціалу та римського
книжкового напівунціалу.

Характеризуючи цей мінускул, О. А. До-
біаш-Рождественська розділяе його на ди-
пломатичний i книжковий , Щодо характерис¬
тики дипломатичного почерку, то вона зазначае,
що уже в перших спробах писці намагалися під-
роблюватися під меровінзький стиль. Докладно
аналізуючи графіку каролінзького книжкового
мінускула від VIH до XV ст., дослідниця ді-
йшла висновку, що каролінзький мінускул IX ст.
e найвиразнішим i найспокійнішим, хоч i не най-
елегантнішим з усіх типів латинського письма.
3 XII ст. в ньому з'являються елементи готики,
а в рукописах XIII ст. уже спостерігаеться ïï
безумовне панування. Каролінзьким шрифтом бу¬
ло розмножено нимало латинських текстів. Для
заголовків та ініціалів у ньому використовува-
лись капітальні або унціальні літери, часто вони
були майстерно прикрашені. У передмовах зде-
більшого вживався напівунціал 2.

Через кілька століть після виникнення каролін-
зький мінускул послужив зразком для створення
гуманістичного мінускула, який у
свою чергу був покладений в основу побудови
рядкових літер першого друкарського шрифту
антиква.

У каролінзькому письмі неодноразово робили-
ся спроби створення заголовкових літер. Але
тільки в XI ст. з капітального й унціального
письма розвинулась самостійна форма заголов¬
кових літер — ломбардські версали, які
часто називають готичними маюскула-
м и.

X i XI ст. позначені в Західній Свропі зміц-
ненням феодалізму, рицарство i королівська вла-
да завдяки війнам та хрестовим походам наби-
рають сили. Водночас відбувався процес розвит¬
ку металообробного ремесла, ткацтва, а особливо
архітектурного мистецтва. Зростали й набували
самостійності міста, в них піднімалися майстерно
побудовані храми. Щодо письма в цей період,
то наприкінці XI ст. в пізнішому каролінзькому
мінускулі спостерігаемо перетворення округлих
елементів літер в зламані, літера «о» замість ок¬
ругло! форми набирае овальноі'. Текст, викона-
ний з такими модифікаціями, видаеться темні-
шим (А. Капр пояснюе це більшим натиском
пера). Зароджуеться готи чн e письмо. Три-

' Див.: Добиаш-Рождественская О. А.
История письма в средние века. Пг., 1923, с. 123.

2 Див : Jensen Hans. Die Schrift in Vergangenheit
und Gegenwart. DVW. Berlin, 1958, p. 505.

42

4>в Л1

Lx

iuif.nüt mit tr mirai i tibi unlm:qut
rmufi nbi. fu mit Ulti ut rata uiftrca
fufnpt. ihn rejo uoliirrâ rattû iront
tr :ut pro tr mirai mmifframïumrte
lis ruangrui. $чпг tâfilio aûttuo in¬
ibii uolui fartrr: un nt urlut tr nraffi
tan tonii mû nTrt-fru ualûrarriî. irai
firanmiibrobifttffitab horâartut
rtmrâ iUû игцпгопат no ut freuum
fib pro ftruo tanffimiifòm :manrar
mirhi.ihuâto айегаатапЬш itat;
nrtt i urlai £ч rrtjro habta rat fotiü:
fufnpt lilû finit rat. £i aun atiqb no=
mit ubi aut Drbrt : h oí mirtii imputa,
tfcju raulua fmpfirara manu. Ifmj
reo tam:m non bua nbi rp \ mpm im=
tbi brbra.lita Fearer rgo n miar in u>
mmo:rrhcr uifreta mra i тйо. iCon
ftrxiie mobratma ma fmpfi nbi:fnta
qui rt fu? ib qti tora fanro. ЫвяА tt
para mirai tofpmu:ná fpro a otano-
nra uraa tonar» mr uobia. Salutai
n rpaftao ¿tapnuua rat0 m mfto ifcc
•firmare0 anftarrbua Отдав i lutao
ammorta imulórana bñinñ ibrfu
mài rü Іріпш ueftro arara. âcpUnr
фГа ййяЦрІсттгаіі ишрггФди

пщгшштішя. ftûlîfTOûS*
W рптш bitmburtt tur aptue pau-

lus i bat rafa frabtnto nò fttuaurat
mornn fuütut uri uotabulü потішг
hu uri œbmia Offmbtret bigmtattm.
íltttaufiíru rraOraBfmbrêqtTnr'
mnníionr rtrûibrune qfi rjrnnû аш
Eroina i im гшггап:Гпте quoq? гое
funbiani-fuam UumilitattqJtDnnö
йгаа nimm offinj Гш noluit attrarr.
iRâfimnimnm mäiobänro apûxe
пкшш bumilírarc in rpíafuanomt
murato гашпг tmpratn.tyantrtgo
ratara fetur araftol0 ab tebrroo ran
fttiprâ broraira lingua тіШгшгаа

ÍA'

ГгпГит i tubuir mirane luraa raan<
nttiSa poft rr erfium apotran pauli
goto ftmrant röprfuir. ftnUrrr ягтт
uimnì ішщ£ ф& ai qfintus-
1 (Hlnptarif rafnfq;
; raobia ohm btua
loqutararabuain
Í prapbraainouiffb
imrbittoißtalom
• tuet nobis ш&ію
qutsfltmit bitumi umunfoE-g qut
frat tt fisefidpd tû fit fplmtoî ntont-
i rtfimirafubSânr nuo-pœranfq;oid
1 urtbo untune fur purtjanonr pttra=
toni Fatico : frört ab otftttä шаігйа.
na ш ггсгіГт íanro гагііш angiiie ff
frtma:quanto oifttttiuaprt lUiano
ram brtcbnauit.£ui tra bmt aliquâ
Do anrjdac hlum rama ta tu rgo bo
Dit grtmi n; ßtratfum. jfgo tra tili i
parranii qîr rat mnbi m 6üü. ià m
itttummtrabuntpraogtmtû in tubf
rem bint. J& ararrat tura oranra an
grli bn. Jfe ab angrloa quionn они.
tttnii fant tigtioe urna fpratua:rt пш
niftra в fuoa fiamma ignia. Ho fUm
► aurmuïïbronua tuua br° in ftrulum
^ilimirgarquitanaurcga rojratui.
¿ilmût îufrraâ rt obiftt miqramu:
proptrtra опт rt brua brua шив о
Ira rrulranoma pre рагпгшіЬз tuia,
¿tram pnnnpìo bnr trtm ЬтівШ:
rt opra шапий matura fura rrii. Í jpi
pxibunttu aungraanrbian omnra
ut udhmmni utrcraimit. jet urlut a
nurhira rautabm roa i mutabutur
ш auttra ibnn ¡pfr гвл anni nu non
nnuirat. M qur aut aurjriomm to'
m ahquäto fror abrrrae rane: quo■•
аЬішпрдпа munira в шов frabcüu
pöü tuoni lAonr oiutf fut ârauuftta-
rom fpirtr°:î rainiGemü niiffi propter

Мал. 55. Сторінка бібли Иоіанна Гутенберга.