Формело
Цервѳтері

AflfP/Ffl вф'^ХгаИ^ fflѲr~)p[ Tr-f-Pf

Сіена

^ ^ t: £> € Cl B0,,::l r Г s о

Мал. 38. Зразки прототиренського письма.

Мал. 39. Стародавні пам'ятки етруського пись
ма: фрагмент напису на кам'янш стіні етрусько¬
го поховання; «алфавіт Марсиліани», близько
700 р. до н. е.

До таких знахідок належать написи на вазі
у Формело (ваза Хігі), на посудині з Церветері
(ваза Реголіні-Галассі), на кам'янш стіні етру¬
ського поховання. Нарешті, маемо «алфавіт Мар-
силіани», відкритий в 1915 р. у великому некро-
полі поблизу м. Марсиліани де Альбенья, який
e найдавнішим вірогідним зразком давнього іта-
лійського письма. Він вигравіруваний на рамці
маленькоі' таблички з слоновоі кістки розміром
5X9 см. Ця пам'ятка належить приблизно
до 700 р. до н. e. i показуе початкову ста-
дію розвитку етруського письма, коли воно
не було ще пристосоване до передачі своерідно?
фонетики етруськоі' мови. «Алфавіт Марсиліа-
ни» мае 26 літер, в тому числі 21 — для позна¬
чення приголосних i 5 — для позначення голос¬
них звуків. Наявність літер для передачі голос¬
них звуків, а також тотожність майже всіх літер
«алфавіту Марсиліани» з грецькими та ряд ін-
ших особливостей цього алфавіту (наявність в
ньому «дигами», «копи», відсутність «омеги»,
використання літери «х» для передачі звукоспо-
лучення ks), безперечно, доводить західногрець-
ку основу цього письма. Першим звернув увагу
на те, що графічні форми старих італійських
шрифтів подібні до найдавніших грецьких, ні-
мецький учений-історик Т. Момзен; дані про
це були опубліковані ще в XIX ст. (1882).

Відомо, що у свій час етруски мали багату
літературу, але з поширенням християнства ïï
було майже знищено як «еретичну». До нас ді-
йшли лише короткі написи, ïx досить багато,
понад 10 тисяч. Більшість написів — це епітафіі',
що складаються з самих лише власних імен.
Найбільша етруська писемна пам'ятка мае ціка-
ву історію. В середині XIX ст. один хорватський
турист придбав у Сгипті для своеі колекцп му-
мію жінки i перевіз ïï до Відня. Після смерті
колекціонера його брат, не знаючи, що робити
з муміею, подарував ïï Загребському археоло-
гічному музею. Директор цього музею професор
Шіме Любич (1822—1896) звернув увагу на
лляну тканину, якою була оповита мумія. На
цій тканині були непрочитані написи. Професор
Віденського університету д-р Борман в 1892 р.
встановив, що ці написи виконані етруським
письмом. В тому ж році відомий египтолог
Й. Краль опублікував текст «лляноі книги»
(лат. Liber Linteus), яку ще називають «книгою
муміі».

Незважаючи на те, що ми маемо писемні па¬
м'ятки етрусків, іхня мова досі вивчена недо-
статньо. Причиною цього е, з одного боку, свое-
рідність етруськоі мови, що утруднюе вынесен¬
ия ïï до будь-якоі' з мовних груп, з іншого боку---

невелика кількість знайдених двомовних написів.
Дешифруванню етруських письмен допомогли
етруські алфавіти, що дійшли до нас. Сенсацій-
ним на шляху розкриття таемниці етруськоі мови
виявилося повідомлення про те, що в 1964 р.
експедиція Римського університету, керована ві-
домим ученим Масімо Палотіно, знайшла серед
решток давнього етруського храму три тонкі зо-
лоті пластинки однакового розміру з написами
етруською i фінікійською мовами. Ця знахідка

il

Í8
m

о

s
s

m

Q)
X

л

Q)
Q.

О

X

x

СО

СО

ф

X

л

Ü

X
0)
Q.

t-
о

о

О.

с

CD

x

Л

О

>^
CL
t-
LU

Q)

x
л
О

•X

Q.
Ю

S

>

0)

X

л
о

X
Ü

о

0)

X

л
о

с;
fd
В

ф

Q) X
X л
.з- Ü
(О х
х s:
Q. *-

< 'i

ti

i i

a

АА

А

a a

4

А

9і

A Pi

А

b

£в

В

8

8

[ В В]

В

g

/чс

<С

:>> m

> [kl

>;> ihgi

3 i^ii

C[k]

d

До

D

Я

a

0

D

e

fi

Э

a

я

я

3 ..

3

E

V

PL

f>

1

1

f /fi

^ ffl

F[f]

z

I

1

s.***

•v

\ Its]

ысг

[ I ]

[G]

h

вн

В

В я

®

H

ия и

в

H

ih

ѳѳ

ФѲ

® о

о ѳ

i

1

1

1

1

I

l

I

I

k

fe

к

Л

i

X

У\

я

К

l

í/

1

À

\

sí

•\

4

L

m.

r~

г

~1 *Л

ЖЛ

w

m i

*ч

M

n

л

Г1

ччк

и

и

и r

M

N

s

m

0

о

ѳо

о

о

О

p

Г

p

Л

1

n

1

А Г

P

s

in

CXJ

СхЗ

q

9

09

9 9

<Р О

9Q

Q

r

рр

P

ОЯ

с

a

я

Ч

R

s

я

i

Ш

г

г

НЬ

it

S

t

т

т

•f r*n

-м

т

«ГТ

Т1"

и

YV

УК

yvs

V

V

V

V

V

ks

х-ь

4-

X

X

X

ph

фф

Ф

Ф

kh

**

Г

Y *

i Y

f

8SS4

8

8

r(rs)

H

с

d

i

ь

и

V

Мал. 40. Перехідні форми від західногрецького до латинсъкого письма