Мал. 32. Читання сувою. Малюнок з давнъогрецъкоі червонофігурноі вазы.

Розділ VI

ГРЕЦЬКЕ ПИСЬМО

Хоча багатьом з нас не доводиться тепер ко-
ристуватися часто грецьким шрифтом, яким ко-
ристувалися давні греки, але всі існуючі нині
форми шрифтовоі графіки, що пішли з евро-
пейського континенту, безумовно постали під
його впливом, бо саме існуванням грецького
шрифту зумовлена поява латиниці та пізніше —
внаслідок політичного i духовного впливу Візан-
xiï, форм південносхіднослов'янського письма.

Греки внесли в фонетичне письмо принципові
зміни ще на початку I тисячоліття до н. е. Bei
фонетичні системи, що існували до них (фіні-
кійська, угаритська), в свош основі були консо-
нантними, тобто основні знаки ïx служили для
позначення приголосних звуків, щоправда в про-
цесі розвитку цих систем виникло й позначення
деяких голосних '. Голосні забезпечували точні-

' Наприклад, у перехідному староперському письмі,
названому Дірінгером напівабетковим, він вказуе на
наявність трьох голосних літер-фонем, а саме: «а», «і» та
«и» (в латинській транскрипціі).

шу передачу на письмі звуків мови. Впергае
остаточно саме греки почали позначати літерами
голосні звуки в своему письмі, i тому грецький
алфавіт i його деривати відносимо до групи во-
калізованих. Найдавніші грецькі написи, що ді-
йшли до нас i були виконані вокалізовано-
звуковим письмом, учені відносять до VIII—VII
ст. до н. е. На мал. 33 наводимо написи VII ст.
до н. е., знайдені на острові Санторін у півден-
ній частині Егейського моря. Більш ранніми
вважають написи, знайдені в Афінах, на Іта-
ці i Егіні. Це так зване архаічне, або кад-
м i й с ь к e, письмо1, яке майже збігаеться за
алфавітним складом, значениям i формою літер
з фінікійським.

У давньогрецьких написах позначення голос¬
них e менш точним; за cboïm звуковим значен¬
иям i за формою більшість грецьких літер близь-
кі до відповідних фінікійських. Особливо помітна

За ім'ям легендарного героя, фінікійця Кадма.

28

ця схожість у найдавніших грецьких памятках.
Дуже подібні до фінікійських назви грецьких
літер, напрям письма (справа наліво).

Твердження про появу грецького вокалізова-
но-звукового письма до VIII—VII ст. до н. е.
підтримуе i Кулунджич, згадуючи, що перша
датована памятка цього письма походить із
664 р. до н. е. Вчений вважае, що вживання
грецького письма одночасно з фінікійським у
IX ст. до н. е. можна припускати найменшою
мірою, i немае грунтовних підстав, щоб посувати
цю дату ще далі назад, хоч деякі дослідники
вказують на XI ст. до н. е. Своі' міркування Ку¬
лунджич ілюструе малюнками грецького бустро-
федону, окремі зразки якого умовно відносять
за тисячу років до нашоі' ери. Формування грець¬
кого письма, мабуть, відбувалося на островах
Егейського моря, жителі якого перебували під
сильним фінікійським впливом, або ж у грецьких
колоніях Малоі' Азі'і. Перебудову запозиченого
письма приписують поетові Сімоніду (VI—V ст.
до н. е.).

Серед знахідок давньогрецького письма e рід-
кісними записи, зроблені на свинцевих таблич¬
ках, яких до недавнього часу в світі нарахову-
валось тільки п'ять. Але радянські археологи
знайшли на о. Березань (Чорне море) шосту
пам ятку такого типу, походження якоі' відно-
сять на VI ст. до н. е. Це единий найдавніший
зразок серед згаданих вище унікальних свинце¬
вих табличок.

Грецьке письмо початку VII ст. до н. е. пере-
бувало під таким значним впливом фінікійського
письма, що, користуючись фінікійським алфаві-
том, ми без особливих труднощів можемо про-
читати найдавніші грецькі написи, знайдені на
острові Санторін. Найпоширеніша форма грець¬
кого алфавіту відома під назвою дорійського
архаічного алфавіту. В давньогрецьке письмо
пізніше були внесені доповнення для передачі
голосних звуків, був змінений напрям писания,
застосовуваний раніше в семітських мовах.
У перших грецьких написах він такий самий, як
i в семітських написах — справа наліво. Але
в перехідний період еволюші письма в Греціі
існував особливий спосіб письма, що мав назву
«бустрофедон», що означае в перекладі «хода
волів на оранці». Це письмо позначалося особ-
ливим розташуванням літер i напрямом читання.
Перший рядок тексту читався справа наліво,
другий — навпаки, тобто зліва направо, третій
знову справа наліво i так до кінця тексту. При
цьому форма літер пристосовувалась до напря-
му письма, всі літери в парних рядках були по¬
вернут! в бік, протилежний до того напряму,
який вони мають в непарних рядках (мал. 34).
Бустрофедонний спосіб проіснував недовго, i гре¬
ки почали писати всі рядки зліва направо, a лі-
тери в них були розташовані однаково.

На цьому, як зазначае Ч. Лоукотка, закін-
чуеться генезис грецького алфавіту, i тут почи-
наеться його «одіссея». Цей алфавіт, насамперед,
поширився на всіх островах, заселених греками,
звідки він перейшов на материк Еллади i в грець-
кі колонн. Найважливішим моментом наступноі'

ГА у 5 ) <\оД
о1ЧВ1оТч^

Л\оТА7/МЗ

Мал. 33. Найдавніші грецъкі написи, знайдені

на о. Санторін, VII ст. до н. е. Напрям письма

справа наліво.

Xapr¡<¡ eifii о KXecrtoí, Tti^ioúarj^ ар^оч
АуаХца toxi 'Aтто\\шѵо%.

Мал. 34. Зразок письма — бустрофедон, напис
знайдено поблизу м. Мілет, 550 р. до н. е.

еволюціі' давньогрецького письма був поділ його
на два основні види: східногрецьке та
західногрецьке.

Східногрецьке письмо (мал. 35) розподіляло-
ся на такі підвиди: іонійське, аттічне,
дорійське. Іонійське письмо було поширене
в Малій Азн, північно-західному Пелопонесі, на
північних островах i в Сіціліі. Найстарішим зраз¬
ком літер іонійськоі абетки (мілоськоі підгрупи)
вважаеться напис на статуі' колоса скельного
храму Абу-Сімбел у Верхньому бгипті. Аттічне
письмо було поширене на островах Саламіні,
Егіні, Кікладах (архіпелаг) та в Афінах. До-
рійське письмо, що стояло найближче до грець¬
кого архаічного, було поширене на островах Сан-
торін, Мілос, Кріт i Родос; з нього розвинулись
далі у Малій Азіі карійське, лікійське, лідійське,
фрігійське i памфільське письмо.

Західногрецьке письмо (мал. 36) було поши¬
рене в Беотіі, Локріді, Фесаліі, Фокіді, на о. Ев-
бея та неіонійських колоніях, тобто в Сіціліі'
i Південній Італіі' (так звана Велика Греція).

Щодо часу виникнення розглянутих двох ос-
новних видів грецького письма, то Кулунджич

1 Див.: Kulundzic Zvonimir. Knjiga о knjizi, t. 1.
Historia pisama. Zagreb, 1957.

29